Özet:

Анотація Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню та розробленню методики оцінювання рівня готовності інтелектуальної власності (IPRL – Intellectual Property Readiness Level) для комерціалізації з використанням поетапної зміни дев’яти рівнів для визначеного об’єкта права інтелектуальної власності (ОПІВ). Наголошено, що механізм використання цього підходу надає змогу відмежовувати неперспективні для комерціалізації розробки, стимулювати та пришвидшувати процедури для перспективних і просувати на ринок ті, які можуть мати високий рівень зацікавленості підприємницьких структур. Окреслено важливість розбудови економіки знань, використовуючи результати науково-дослідних робіт університетської науки. Здійснено систематизацію напрацювань науковців стосовно оцінюванню та відбору комерційно придатних ідей для подальшого супроводу об’єкта права інтелектуальної власності на шляху від оформлення патенту до початку виробництва продукції на основі ідей винахідників. Розглянуто практику використання системи оцінювання рівнів технологічної готовності об’єкта права інтелектуальної власності. Визначено склад кожного з дев’яти запропонованих рівнів IPRL і описано основні характеристики кожного з цих рівнів. Виокремлено критерії просування конкретного об’єкта інновації з такими оцінками як активна, нормальна, пасивна, «заморожена» інтелектуальна власність. Запропоновано залежність для визначення IPRL, яка надає зацікавленим особам кількісну оцінку наявного рівня IPRL. Визначення за запропонованою оцінкою IPRL динаміки переходу з рівня на рівень для портфелю інтелектуальної власності організації дозволяє оцінити активність та, за необхідності, активізувати комерціалізацію. Зазначено, що методика може бути використана закладами вищої освіти, які здійснюють наукові дослідження та науково-технічні розробки. Визначено науковою новизною методичний підхід до процесу кількісного оцінювання рівня готовності інтелектуальної власності до комерціалізації з використанням дев’яти рівнів, а зміна цього рівня в часі визначає динаміку розвитку об’єкту права інтелектуальної власності. Окреслено практичне значення запропонованого підходу як можливість кількісного оцінювання процесу реалізації концепції комерціалізації результатів наукової діяльності.

Anahtar Kelimeler: