Özet:

В статті показано, що при здійсненні кожного з функціональних видів управління (організаційне управління, фінанси, персонал, виробництво, логістика, інновації, маркетинг) отримується відповідна інформація, яка використовується далі в управлінні кожного виду; інформація в процесі управління виступає одночасно ресурсом та кінцевим продуктом. Введено визначення маркетингової інформації, як сукупності знань, відомостей та повідомлень про зовнішнє та внутрішнє середовище функціонування підприємства, які збираються, генеруються та передаються керівникам для прийняття маркетингових управлінських рішень, а також формуються та розповсюджуються для реалізації маркетингових цілей підприємства. Розглянуто характерні особливості маркетингової інформації, урахування яких є необхідним при плануванні та організації її отримання, зберігання та розповсюдження, такі як: необмежена кількість та мінливість джерел отримання інформації; різна природа даних; значна кількість різних за своїми потребами та вимогами споживачів інформації; неможливість однозначного відбору важливої інформації; практично необмежені обсяги даних, при аналізі яких можуть бути отримані корисні для підприємства відомості. Обґрунтовано, що значення маркетингової інформації в управлінні підприємством полягає в створенні конкурентних переваг та зміцненні ринкових позицій підприємства, що досягається завдяки її використанню при підготовці, ухваленні, організації та контролю за результатами виконання управлінських рішень всіх рівнів, при організації взаємозв’язку між підрозділами компанії, при реалізації маркетингових впливів на ринкове середовище підприємства.

Anahtar Kelimeler: